СУГЕСТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Валерій Ляхов, вчитель музичного мистецтва Бандурівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Анотація 

      В статті піде мова про те, що саме музичне мистецтво, яке посідає провідне місце серед усіх психо-емоційних чинників впливу на людину, найбільш природно і тонко торкається найрізноманітніших струн чутливої дитячої душі, перетворюючи урок музики на справжню лабораторію педагогічної творчості. Урок музичного мистецтва має невичерпні ресурси для естетичного, емоційного, інтелектуального, морального розвитку дитини, формування її творчого потенціалу, становлення творчої активності.

         Незаперечним фактом сучасної педагогічної науки є те, що у становленні моральності, духовності, внутрішньої культури  і гармонії підростаючого покоління важлива роль належить мистецтву. Не  можна не погодитися із висловлюванням В.О.Сухомлинського про закономірність, яка пронизує увесь виховний процес: через прекрасне до людяного. Безумовно, предмети естетичного циклу мають спрямовуватися не тільки на засвоєння учнями певних знань, умінь і навичок, а й, передусім, повинні викликати у них позитивні емоції від спілкування зі світом мистецтва, збагачувати внутрішній світ дітей, закладаючи тим самим підвалини людяності і духовності.

         Виходячи із вищесказаного та аналізуючи те, наскільки рівень музично-естетичного виховання в сучасній школі відповідає навчальним потребам суспільства і потенційним можливостям самого процесу навчання, можна зробити висновок про необхідність удосконалення уроків музичного мистецтва, піднесення всієї системи музичного виховання на якісно новий  рівень.

В умовах сьогодення  виникла потреба ввeдення в практику роботи вчитeля музичного мистецтва таких тeхнологiй, що забезпечували б можливiсть перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу формувaння особистості учня, розвитку його самостійності, творчої ініціативи, стимулювання потреби в самовдосконаленні, виявленні моральної позиції, відповідальності за процес навчання.  

Україна у ХХІ століття ввійшла з реформами. Основним завданням вчителя, у сучасному освітньому процесі, є саме створення умов для формування творчої компетентної особистості, яка буде здатна реалізувати свій потенціал у суспільстві. Тому актуальним є перехід до особистісно - орієнтованого навчання й виховання, упровадження нових більш ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання.

Інтерактивний (від англ. interaction — взаємодія) означає «здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу». (Префікс «інтер» у дослів­ному перекладі з латинської мови означає «перебування поміж»).

До основних понять інноваційних технологій відносять:

- нестандартні уроки;

- індивідуальну роботу;

- контроль і оцінку навчальних досягнень учнів(через контрольні роботи, тести, завдання, робочі зошити, тощо.);

- кабінетне, групове і додаткове навчання;

- факультативи за вибором учнів(поглиблюють знання);

- проблемне і модульне навчання;

- запрошення вчених, діячів культури, мистецтва на уроки;

- економізацію і екологізацію освіти;

- науковий експеримент при вивченні нового матеріалу;

- застосування досягнень техніки(від діапозитивів, через фільми, магнітофони, телевізори до навчання з допомогою комп'ютерів, комп'ютерні аудиторії, радіо- і телепередачі та «Інтернет-системи», мультимедійні технології тощо);

- нові підходи до формування навчальних планів.

Основними джерелами і складовими частинами інноваційних педагогічних технологій є:

1. Соціальні перетворення і нове педагогічне мислення.

2. Наука (педагогіка, психологія, соціологія тощо).

3. Передовий перспективний досвід.

4. Досвід минулого, вітчизняний і зарубіжний.

5. Етнопедагогіка (народна педагогіка)

Впровадження інноваційних технологій вимагає від викладача:

- вивчення спеціальної літератури(додатково);

- аналізу педагогічного досвіду викладачів-новаторів;

- розробки плану запровадження нової техніки;

- оптимального поєднання гуманітарних, природничо-математичних

та професійних знань.

         Ознайомившись із новими педагогічними технологіями, побачивши їх використання на уроках іншими вчителями, я попробував використати такі інновації і на своїх уроках. Творча активність учителя музичного мистецтва – це притаманна йому риса характеру, адже учитель музичного мистецтва не може бути не творчим, не активним, не знаходитись постійно у центрі шкільного життя. Творча активність – це властивість, в якій виявляється здатність до неповторного особистісного та професійного самовираження. Тільки такий учитель формує творчу особистість учня з глибоким внутрішнім світом, з усвідомленим інтересом до музики, якісним виконанням творчої музичної діяльності.

Щоб підвищити “авторитет” уроку музики, учитель змушений використовувати атрибутику гуманітарних предметів: вести записи в зошитах, учити напам’ять текст пісні та прослуховувати спів кожної дитини окремо (це нагадує перевірку вивчених віршів на уроках літератури, що дітям зрозуміло), давати письмові відповіді на запитання тощо. Ось тут на допомогу приходять прийоми інтерактивної педагогіки.

Освоєння прийомів інтерактивної педагогіки – шлях трудомісткий, який вимагає часу для пошуку оптимальних методів та відбору найдоцільніших завдань під час вивчення тієї чи іншої теми, але практика показує, що він веде до засвоєння матеріалу на якісно іншому рівні, а також виробляє особливий стиль взаємин учителя з учнями. Якщо в процес навчання музики з певною періодичністю вводяться інтерактивні прийоми, то уроки перестають бути формальними. Учні здобувають навики конструктивного застосування інформації, отриманої раніше, розвиваються в напрямку осмисленого керування своєю поведінкою. Змінюється сама атмосфера спілкування. Таким чином, уроки музики набувають свого первісного значення – прищеплювати учням смак до мистецької діяльності, до творчості, розвивати навички культурного спілкування, збалансовувати психіку учнів та дарувати їм хвилини щастя й радості від спілкування з прекрасним.                                                                                                                            Із цією метою використовую в своїй роботі методи та прийоми інтерактивного навчання. Інтерактивні технології дають змогу учням формувати характер; розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; виявляти й реалізовувати індивідуальні можливості; сприяють створенню атмосфери творчої співпраці. Інтерактивні технології можна ефективно використовувати як під час засвоєння нових знань, так і під час застосування набутих знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу після викладення нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок або бути частиною уроку узагальнення.                                        
             Для логічного, поступового введення школярів до світу музичних образів використовується принцип образно-ігрового входження в музику. Він складається з образно-ігрових ситуацій, що потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, ігри, драматизації, імпровізації, іншими словами, ми вчимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику» тощо.

На своїх уроках часто практикую використання такого методу навчання як сугестопедія, яка використовує засоби навіювання з навчально-виховною метою. Сугестивне навчання широко використовується в методиці викладання багатьох шкільних предметів. Особливо вдало використовую технологію           Г. Лозанова, що ґрунтується на таких принципах: відсутність зубріння, навчання без перевтоми, основою навчання є мотивація та пізнавальний інтерес учнів, проведення навчання великими блоками, комплексність виконання завдань.

Навчальний матеріал 5 класу розділений на дві великі теми. При вивченні цих тем перед кожним учителем розкриваються широкі можливості створювати візуальні картини в уяві дітей. Перед використанням даної методики вчителю потрібно проконсультуватися з медичною сестрою: чи нема у класі психічно неврівноважених дітей. Якщо в цьому плані все добре, то вчитель готує клас до сприймання матеріалу. Спокійна обстановка, наявність репродукцій картин, літературних творів, відеофільмів, українські вишиванки, писанки та інші твори народного мистецтва допомагають створити візуальні образи в уяві учнів. Найкраще поєднувати музику та живопис у створенні уявних картин. Слухання музики варто проводити за такими етапами:

а) вступна бесіда;

б) прослуховування;

в)обговорення та аналіз твору;

г) повторне прослуховування твору або окремих його частин.

Коротка вступна бесіда має підготувати учнів до свідомого сприйняття твору. Все, що маю повідомити учням, маю сказати перед прослуховуванням і під час слухання ніяких коментарів не роблю. Після прослуховування обговорюємо твір: що виражає музика? Який характер твору? Що ви переживаєте слухаючи даний твір? Потім разом з учнями розглядаємо репродукцію картини (бажано брати роботу відомого  художника),  обговорюємо який настрій передав нам  автор, які думки викликає картина. Поступово підводжу учнів до висновку, який вони зроблять самі: чи близька картина за змістом і характером до музичного твору? Повторне прослуховування твору відбувалося із постановкою завдання учням: створити візуальний образ під впливом прослуханої музики. Після слухання діти змальовують свої уявні картини.

Висновок

Використання інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва  сприяє активізації самостійної пізнавально-творчої діяльності учнів, залучення їх до суджень, інтерпретацій, оцінок у вільному й дружньому діалозі, сприяє формуванню емоційного та інтелектуального досвіду школярів, розвитку творчої здібностей, закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, які надихають на створення власного творчого  доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані  знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Список використаних джерел:

1.     Аристова Л. Використання навчально-методичного комплексу "Музичне мистецтво" в естетичному вихованні молодших школярів : [1-2-й класи ЗОШ] / Л. Аристова // Мистецтво та освіта. - 2013. - № 3. - С. 10-13.

2.     Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: монографія / К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 160 с.

3.     Гризоглазова Т. Застосування мультимедійних технологій у проектній діяльності підлітків на уроках музичного мистецтва / Т. Гризоглазова, Н. Новикова // Мистецтво та освіта. - 2012. - № 4. - С. 25-28.

4.     Дмітрієва Л. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва / Л. Дмітрієва // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 1. - С. 2-6.

5.     Завалко К. В. Основи інноваційної діяльності вчителя музики : навч.-метод. посіб. / К. В. Завалко. - Черкаси : Черкас. ЦНП, 2013. - 211 c.

6.     Кабалевський Д.П. Як розповідати дітям про музику / Д. П. Кабалевський. - К.: Вища школа, 1981. – 60 с.

7.     Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. -К., 2002. - 135 с.

8.     Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб. / О. Я. Ростовський. - Т.: Навч. кн.-Богдан, 2011. - 639 c

9.     Семенюк О. В. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музичного мистецтва / О. В. Семенюк // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2012. - № 1. –с.13-16.

10.                       Штепа В. В. Комп’ютерні навчаючі програми на уроках музики // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 1999. - №3. - С. 33-37.