ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ, ФОРМИ, ВПРАВИ ТА ІГРИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Роман Сирота, вчитель музичного мистецтва Покровської філії КЗ «Гайворонський ліцей №1» Гайворонської районної ради Кіровоградської області.

Анотація

         В статті піде мова про інтерактивні технології – методи та прийоми, що активізують процес пізнання, розумові і навчальні процедури, які допомагають досягати запланованих результатів. Сьогодення наполегливо вимагає пошуку таких форм і методів, упровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищувало б ефективність опанування учнями нових знань, розвивало творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій. Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання, яке відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. У сучасному світі інтерактивні методи є надзвичайно затребуваними, оскільки одній людині неможливо знати все, навіть у якійсь вузькій галузі знань.

      Термін «інтерактивний» (з англійської ) означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

         Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальної мети, коли учні починають розуміти, що вони можуть досягти особисту мету лише за умови, що їх товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.

          Для ефективного застосування інтерактивних технологій педагог повинен старанно планувати свою роботу з метою:

- дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

- підібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали учням “ключ” до засвоєння теми;

- під час виконання інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно виконали;

- на одному уроці можна використовувати декілька інтерактивних вправ;

- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

- проводити швидкі опитування з різноманітних матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

          За особливостями ціннісних орієнтацій та мотивації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як співробітництво і суперництво. Співробітництво визначається як така міра функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода окремого індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій. Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом.

         Враховуючи невелику кількість учнів в класі, я використовую роботу в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

         Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

         Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи в парах:

         1. Діалог. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

         2. Синтез думок. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

         3. Пошук інформації. Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

         4. Коло ідей. Метою кола ідей є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання.

         Ще використовую інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

      Обговорення проблеми в загальному колі - метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів.

      Мікрофон. Різновидом загальногрупового обговорення є технологія ―Мікрофон, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

     Незакінчені речення. Цей прийом  дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

     Мозковий штурм. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета мозкового штурму чи мозкової атаки в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

      Навчаючи – учусь. Дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.  

            Особливо активно використовую ігрову діяльність в початкових та середніх класах, адже вона дозволяє успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення до навчальної праці. Такі інтерактивні ігри, як «Продовж пісню», «Музична квітка» , «Розрізане доміно». Непомітно для себе дитина залучається до навчальної праці, пізнаючи її радість. Усвідомлення «я це можу» запевнює у собі, зумовлюючи потребу «мені це необхідно, цікаво та зовсім не страшно». Перевага гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, не потребуючи жодних способів насильства над особистістю дитини.          

    

Висновок

      Інтерактивні технології в сучасній професійній мистецькій освіті допомагають побудувати і провести урок так, щоб глибоко схвилювати учня, що дасть відповідний поштовх для вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме в юного покоління їх чи не найбільше.

Специфікою інтерактивних уроків є обов'язкова попередня домашня робота учня, звичайно, за раніше оголошеною вчителем проблемною темою. Тому і проходять ці уроки особливо цікаво, бо цьому передує серйозна попередня робота з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами.

                                            Список джерел

1  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук., метод. Посіб./ О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.

2  Келіна Н.Л., Овчаренко Л.В. Музично-театралізовані ігри: Колосок. – Х.: «Скорпіон», 2005.

3  Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія /Л.М.Масол. - К.:Промінь, 2006.