неділя, 27 січня 2019 р.


ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ  НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Олексій Кульчицький, вчитель мистецтва Заваллівський ліцей- мистецька школа.
                                                       
                              Рецепт вчительського щастя:
Візьміть чашу терпіння,
Налийте туди повне серце любові,
Вкиньте дві пригорщі щедрості,
Хлюпніть туди ж гумору,
Посипте добром,
Додайте якомога більше віри,
І все це добре перемішайте.

           Пізнати і навчити дитину - у цій складній справі немає готових рецептів. Але вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості.
         "Прив'язуючи" навчальні завдання до життєвого досвіду дитини, використовуючи сучасні технології досягаю поставленої мети самореалізації кожної дитини.
         Котрий рік навчаю дітей та щоразу навчаюся від них сам. Тому успіх своєї педагогічної праці вбачаю у постійному спілкуванні з дітьми, у взаємній любові вчителя і учня, у вмінні "запалити" дітей до роботи. Працюючи за системою розвивального навчання, прагну не робити поділу між дітьми на сильних і слабих, а вчу їх цінувати свою працю та намагатися виконувати її якнайкраще.
           Нова програма з музичного мистецтва дозволяє вчителю, спираючись на кращі зразки митців української та світової культури, розвивати здібності учнів сприймати, відчувати і розуміти чудове. На своїх уроках учитель формує різні компетенції учнів, готує їх до життя. І нові методи, які він використовує на уроці можуть допомогти йому в досягненні мети.
         Звертаючись на уроках музики до методів інтерактивного навчання, вчитель може залучити дітей до активної творчої діяльності. Їх застосування  залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може  швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.                                              
          Інтерактивні методи – форма навчання, у процесі якого учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Це співпраця, взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою.    Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, ухвалювати обґрунтовані рішення.                                                                 
         Науковцями і практиками визнано, що отримання знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найефективнішими, якщо в освітньому процесі використовують інтерактивні форми і методи.                                                          За допомогою інтерактивних технологій учні мають змогу:                         аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й у такий спосіб зробити засвоєння знань доступнішим;
навчитися формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну позицію, аргументувати й дискутувати;
        навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;
        моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації, їх моделювання;
        вчитися будувати конструктивні взаємини у групі, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу та консенсусу;
        розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.
    Виокремлюють такі принципи інтерактивного навчання:
        Принцип активності. Для досягнення поставлених цілей кожен учень має брати активну участь у процесі спілкування і активно взаємодіяти з іншими.
        Принцип відкритого зворотного зв’язку. Забезпечення можливості висловлення учасниками групи думок, ідей чи заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному використанню зворотного зв’язку учасники групи дізнаються, як інші люди сприймають їхню манеру спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.
        Принцип експериментування. Забезпечення активного пошуку учнями нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.
        Принцип довіри у спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну організацію групового простору в ході проведення занять: зазвичай використовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по колу обличчям одие до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну установку й уявлення про те, як повинні проводити й організовувати заняття і яку роль у них має відігравати вчитель.
        Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне нав’язати учням своєї думки, а діє разом та нарівні з ними. Своєю чергою, кожен учень має змогу побувати у ролі організатора, лідера.

     Огляд інтерактивних методів

  Далі подано докладніший опис деяких методів, які забезпечують активну участь і взаємодію учасників одне з одним і з учителем:
        відпрацювання навичок;
        робота у групах;
        інтерактивні презентації;
        дискусії;
        мозкові штурми;
        рольові ігри;
        аналіз історій і ситуацій.
Відпрацювання навичок включає такі етапи:
        докладне пояснення учасникам алгоритму дій;
        демонстрування прикладу, як виконувати ці дії;
        відпрацювання запропонованої послідовності дій у парах (малих групах);
        демонстрування однієї-двох пар/груп (за бажанням);
        підтримка, констатація успіхів учасників;
        закріплення досвіду в домашніх завданнях, на наступних заняттях.
         Першим кроком у процесі вправляння навичок є докладне пояснення учням суті навички, виклад ситуацій, у яких вона може застосовуватися.
Демонстрування навички може здійснити тренер або підготовлені волонтери, інколи її може замінити відеодемонстрація.
Після того як навичка озвучена і наочно показана, інші учасники повинні отримати можливість почергово відпрацювати цю навичку. Це можна зробити в парах, трійках чи малих групах, щоб кожен учасник встиг повправлятися.
         Прищепити дітям любов до музики, навчити їх виразно і свідомо співати нескладні пісні на слух та по нотах, розвинути творчу активність, виховати здатність емоційно сприймати музику — основне завдання, визначене новою програмою з музики .
         Обов’язковою є робота з трьох видів музичного виховання: співу (хоровий спів, сольфеджіо), музичної грамоти і слухання музики, а також вивчення пісень, виконання вправ.
           Найперше на що я звертаю увагу це те, що учні повинні набути початкових вокально-хорових навичок: виробити правильну співацьку поставу, вміння користуватись диханням, легким, округленим звуком, чіткою дикцією, співати всім класом в унісон чисто і злагоджено. Ці навички виробляються під час розучування пісень і вправ.
         До пісень проектуємо зображення, в яких наочно відбито найістотніше щодо змісту тексту та характеру музики пісні. Тому треба пропонувати учням не тільки розглядати малюнки, а й виділяти в них основне, що пов'язане з художнім змістом музики. Робота з малюнками повинна проводитись на різних етапах розучування пісні. Ілюстрування допоможе учням краще зрозуміти зміст тексту і запам'ятати пісню. Це деякою мірою сприятиме її виразному виконанню. Більшість пісень в класі розучуємо на слух, з голосу Використовуючи цю форму роботи, треба прагнути максимально свідомого засвоєння художнього образу пісні. Вся технічна робота над художнім виконанням на всіх стадіях вивчення пісні повинна бути спрямована на виразне і емоційне виконання кожного куплета.
         Для розучування пісні на слух використовую такі етапи роботи:
1. Ознайомлення з піснею:
а)      вступне слово про пісню,
б)      художній показ пісні,
в)      бесіда про виконану пісню.
 2. Засвоєння літературного тексту.
3.      Розучування мелодії і вироблення виразного співу.
4.      Закріплення і повторення.
         До більшості пісень подаю допоміжні матеріали (запитання, пояснення щодо характеру та змісту), які можна використати для вступної чи аналітичної бесід у процесі ознайомлення з твором. Бесіда про пісню, про її характер повинна бути короткою, емоційною за змістом( метод « Мікрофон»).
         Прослухавши пісню, разом з дітьми робимо аналіз засобів музичної виразності, доступних розумінню дитини.
         Розбір твору бажано побудувати у такий спосіб, щоб показати, як ті чи інші елементи музичної мови (темп — швидкий, повільний; динаміка — голосно, тихо; характер мелодії — маршовий, наспівний, танцювальний тощо) допомагають відтворити ідейно-художній задум у музиці. Скажімо, про музику «Пісні Лисички» сказано, що вона весела, життєрадісна. Але до цього висновку діти повинні прийти в процесі розбору твору за допомогою навідних запитань. Здебільшого мелодію пісні розучують по фразах, потім їх об'єднують. Швидкі мелодії бажано спочатку вивчати в дещо уповільненому темпі.
          Уже з перших уроків роботи над піснею по можливості добиваюся грамотного і виразного виконання пісні, спираючись на її художній зміст. Так поступово в роботі над піснею учні привчаються до вдумливого розуміння її змісту, що дає можливість кожний куплет виконувати різноманітно, відповідно до тексту( метод проблем).
         У процесі розучування і повторення пісні намагаюсь урізноманітнювати способи її виконання. Співати можна всім класом, групами або поодинці.
         В репертуарі для молодших школярів є ряд пісень, які можна поєднати з рухами під музику. Це — «Танець маленьких каченят» (імітація каченят - помахування крильцями, дзьобиками), «Новорічна»  (рухи на місці: плескання, легкі притупи або хоровод навколо ялинки), українська народна пісня «Веселі гуси» (показ рухами змісту пісні).
         Важливе значення для розвитку активного музичного слуху і самостійності має спів без інструментального супроводу. Зважаючи на це, я систематично застосовую акапельний спів при повторенні нескладних для інтонування пісень і вправ.
         Головним у розділі «Музична грамота та практичні навички з сольфеджіо» є вироблення початкових навичок співу по нотах, розвиток музичного слуху і мислення. Усі відомості з музичної грамоти тісно пов'язані з хоровим співом, із слуханням та розбором музичних творів.
         Після ознайомлення із нотним записом тривалосгей нот, значна увага приділяється матеріалові для сприйняття і закріплення ритмічних уявлень. З цією метою використано такі засоби; ритмічні вправи, за допомогою яких учні пригадують ритмічні рисунки знайомих пісень, ритмічні диктанти, ритмічний супровід до пісень (вистукування і проплескування, або відтворення на ударних інструментах — бубні, трикутнику тощо), рухи під музику, ритмічні одноголосі та двоголосні вправи і канони.
.        Для ритмічного супроводу використовуємо ударні інструменти: маракаси, бубон, трикутник а також дерев'яні палички і коробкиСлід домагатись, щоб ритмічний супровід не заглушував спів.
         Використовую завдання, що мають на меті розвиток творчих здібностей та фантазії дітей. Це приклади для самостійної ритмічної та мелодичної імпровізацій. До цього виду робіт можна переходити лише тоді, коли учні вже
добре засвоїли поєднання восьмих і четвертних нот у різних ритмічних зворотах та мають навички сольфеджування на тих звуках, що пропонуються для мелодичної імпровізації. Практично уявляємо собі цю роботу так. Спочатку вчитель роз'яснює і показує, як можна вирішити це завдання. Далі пропонує учням зробити спробу самостійно скласти мелодію ланцюжком по фразах, проспівати її, називаючи ноти, а потім зі словами' або дати правильну відповідь на поставлене ритмічне запитання.
         Слухання музики відіграє велику роль у музично-естетичному вихованні дітей. Цей вид занять допомагає прищепити любов до музики, сприяє вихованню художнього смаку учнів. Навчити слухати і розуміти музику — одне із складних завдань. Молодші школярі мислять конкретно, образно, вчителю слід про це пам'ятати і так керувати навчальним процесом, щоб розвивати цей творчий напрям мислення і фантазію учнів. Тому важливо спрямувати уяву дітей на розуміння музичних образів, на розрізнення характеру, форми та деяких засобів музичної виразності твору, що вивчається.
         Для слухання музики подано відповідний матеріал. Це малюнки, портрети композиторів, короткі пояснення до окремих музичних творів
Після прослухування твору , як правило ми намагаємось поділитися своїми враженнями та думками. Або проводимо у доступній формі аналіз засобів виразності твору (темп, динаміка), його форми, тембру (звучання окремих інструментів і оркестру, сольного і хорового співу), музичного жанру (полька, марш, пісня). Дуже важливо, щоб в процесі розбору діти зрозуміли, що ті чи інші засоби музичної виразності не випадкові у цьому творі, а необхідні для того, щоб правдиво передати його зміст. Наприклад, веселий танець вимагає швидкого темпу і голосного звучання, а колискова пісня — повільного темпу і тихого звучання. На даному єтапі можливим є використання таких інтерактивних технологій, як мозковий штурм або обговорення в групах з подальшим озвученням одним учнем від кожної групи.
         Для активізації пізнавальної діяльності учнів постійно пропоную запитання і завдання. Вони призначені для закріплення вивченого. ї х треба творчо змінювати, залежно від розвитку учнів та засвоєння того чи іншого навчального матеріалу.

Висновок
         Усі методи, які використовуються в процесі навчання музики в школі, повинні бути спрямовані на те, щоб якнайбільше активізувати думку і творчу уяву дітей, домогтися емоційного сприймання музики, навчити дітей співпрацювати і розвиватися .

четвер, 24 січня 2019 р.


ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ ВЕБ – КВЕСТ

Олександр Валігурський, вчитель музичного мистецтва Гайворонської філії №2 КЗ «Гайворонський ліцей №2»

Анотація
У статті описується технологія роботи у веб – квесті як різновиду інтерактивного навчання. Пропонується впровадження цієї технології як ефективного засобу сучасної методики для підвищення якості навчально-виховного процесу та зацікавленості учнів.
З кожним роком все з більшою кількістю інформації стикається кожна дитина, тому і через сучасні комп'ютерні технології слід прививати зацікавленість учнів до цікавою роботи з цією інформацією, використовуючи ІКТ не тільки для ігор, а і для навчання.

Веб – квест є тією інтерактивною навчальною діяльністю, яка і відрізняється від простого нудного пошуку інформації в інтернеті.
Веб – квест є тією методикою, яка вчить знаходити потрібну інформацію та цікаво з нею працювати через різні цікаві форми дослідження.

Досить поширеною формою квест – уроку є веб – квест. Ця форма роботи не тільки робить навчання жвавим та цікавим, але й вчить дітей працювати з інформацією та різними інформаційними ресурсами, підвищуючи при цьому рівень інформаційної грамотності.
При підготовці квесту, слід звернути увагу насамперед на зацікавленість учнів, бо назва «квест» походить від англійського слова quest, що й означає «пошук», що і повинно зацікавити дітей.
Дуже важливим є участь у квесті всіх учасників, і кожен учень має виконувати свою дослідницьку роботу. Слід також звернути увагу на обсяг пропонованої інформації, бо якщо її буде забагато, то робота втратить зацікавленість в учнів. Складність завдань має відповідати віку і можливостям учнів, хоча не слід вибирати і занадто прості завдання. Дуже складні завдання обтяжують дитину і втрачається інтерес до роботи.
На уроках музичного мистецтва досить часто виникала проблема зацікавленості учнів у слуханні класичної музики. В багатьох учнів виникали запитання, для чого взагалі на уроці музичного мистецтва слухати класику, мовляв вона застаріла, не актуальна та й не популярна серед сучасної молоді. Тому ми з учнями вирішили дослідити, чи потрібна взагалі сучасній людині класична музика? Вирішивши провести це дослідження в стінах своєї школи, я створив блог на якому і була проведена ця робота. Кожен учень мав доступ до блогу. Звичайно ж, що в цьому дослідженні, згідно з вибраної теми, дослідження проводили учні старших класів.
Отже, сформулювавши тему квесту, яка досить таки зацікавила старшокласників, була сформована група дітей, яка мала б зайнятись дослідженням.
Відповідно до сформульованої теми квесту мети, учні об'єдналися у групи і визначили обов'язки, права та кінцеву мету. Звичайно ж, кожен учасник мав виконати певну дослідницьку роботу у своїй групі і ця робота обов'язково мала бути відзначена.
Завдяки командній роботі, діти не тільки самі чогось навчалися, але й вчили однин одного, обмінюючись досвідом та знаннями.
Діти були поділені на чотири групи: історики, мистецтвознавці, психологи та статисти. Для кожної групи була створена на блозі окрема вкладка із назвою групи, емблемою та фото учасників.
Одним із найскладніших етапів підготовки квесту було формулювання завдань. Ці завдання були сформовані в цікавій формі. Кожна група на блозі у своїй вкладці спадного меню мала чітко визначені завдання, об'єкти дослідження та обов'язково мала представити результат роботи.
Група «історики» досліджувала історію розвитку класичної музики європейських країн і як результат роботи потрібно було представити у вигляді презентації чи відеоролику.
Група «мистецтвознавці» досліджувала зв'язок музики з іншими видами мистецтва та результат роботи представити у вигляді презентації чи відеоролика.
Група «психологи» досліджувала лікувальні властивості звуків та шкідливий вплив музики на організм людини. Результат роботи представити у вигляді відеопрезентації.
Група «статисти» досліджувала захоплення учнів різними жанрами сучасної музики та їх ставлення до класики перед проведенням квесту та після через анкетування на сайті.
Об'єднавши свої результати досліджень, на окремій сторінці сайту були сформовані загальні підсумки проведеної роботи.
Кожен учень через анкетування на сайті мав зробити свою самооцінку роботи в групі.
Дослідження проводились в мережі Інтернет через опрацювання різних матеріалів енциклопедій, відеопрезентацій та відеороликів. Працюючи з мультимедіа та досліджуючи простори глобальної мережі, учні підвищували інформаційну грамотність через захопливі цікаві завдання.

Висновок

Отже, методика веб – квесту є сучасною та перспективною та заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес. Вона підвищує не лише мотивацію до здобуття знань, а й робить учнів відповідальними за результати роботи та їх презентацію.
Методика веб – квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню навчання та його якості, перетворюючи учнів на суб'єктів навчальної діяльності.
Реальне розміщення веб – квестів у мережі дозволяє значно підвищувати мотивацію учнів що є основою навчання.

Список використаних джерел

1.     Багузіна О. І. Веб-квест технологія як дидактичний засіб формування іншомовної комунікативної компетентності [Електронний ресурс] / О. І. Багузіна.

2.     Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі і наукових дослідженнях: навчальний посібник/Р.С.Гуревич, М.Ю. Кадемія. – Київ: Освіта, 2006.

3.     Квест. Вікіпедія – вільна Інтернет-енциклопедія. [Електронний ресурс].






вівторок, 22 січня 2019 р.


ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Олександр Чернієнко, вчитель музичного мистецтва Солгутівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  Гайворонського  району Кіровоградської області

Анотація. Сучасні інформаційні технології дуже щільно увійшли в наше життя. Впровадження ІКТ на уроках музичного мистецтва допомагає здійснювати задумане, зробити урок сучасним та цікавим. Використання комп'ютерних технологій у процесі навчання впливає на зростання професійної компетентності вчителя, що сприяє значному підвищенню якості освіти.

Головним завданням реформування освіти є запровадження  в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних технологій. Музична освіта, яка заснована на новітніх педагогічних технологіях, виступає основою творчого розвитку духовної культури особистості. Пошук нових ідей, нових шляхів спонукає звернути увагу на використання у практиці викладання музики інноваційних технологій.
Використання ІКТ в навчально-виховному процесі дає можливість для отримання учнями великої кількості інформації та сприяє підвищенню інтересу до навчання. Також використання ІКТ на уроках дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:
·        підтримка групових та індивідуальних форм навчання в умовах класно-урочної системи організації навчального процесу;
·        підвищення пізнавального інтересу учнів;
·        забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмету;
·        структуризація змісту навчання.
Важливим завданням музичного виховання в школі є формування музичної культури почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення їх емо­ційно-естетичного досвіду, інтересів, поглядів у процесі спіл­кування з музикою та розви­ток  універсальних  якостей творчої особистості. Використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей.
Найважливіша з умов, що сприяє виникненню зацікавленого ставлення до творів  мистецтва - мотивація навчально-пізнавальної діяльності школярів, а також  їх активні  й свідомі  дії, спрямовані  на  освоєння  матеріалу. 
        
ІКТ поєднують у собі багато компонентів, необхідних для успішної мотивації  навчання школярів. Це і відео, й анімація, і графіка, і звук. Грамотне використання комп'ютера допомагає вирішити дефіцит наочного приладдя, оптимізувати процеси розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу, а головне, підняти на незмірно вищий рівень інтерес до предмета «Музичне мистецтво».   Урок музики стає не просто уроком розвитку сенсорних музичних здібностей, а уроком мистецтва, коли розвиваються всі психічні процеси: сприйняття, мислення, пам'ять, увага й зокрема музичні здібності: тембровий слух, відчуття ритму, музичне мислення і т.д.
Звісно, що комп’ютер не замінить живого спілкування учасників навчально-виховного процесу, тому використання ІКТ повинно гармонійно поєднуватися і переплітатися з іншими формами роботи на уроці.
Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:
·         створення творчих робіт;
·        пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу;
·        оформлення результатів роботи у вигляді мистецьких вечорів за певними темами.
До найбільш ефективних форм викладу навчального матеріалу слід віднести мультимедійні презентації, створені за допомогою Microsoft Power Point силами вчителів та учнів. Ця мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Мета такого подання навчальної інформації, перш за все, у формуванні у школярів системи образного мислення. Подання навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси фізичних сил та уваги дітей. Це стає можливим завдяки властивостям інтерактивності електронних додатків, які оптимально пристосовані до організації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Використання презентацій дозволяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам’яті, розумової діяльності, гуманізації змісту навчання та педагогічних взаємодій, реконструкції процесу навчання з позиції цілісності. Використання презентацій є доцільним на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю.
Отже, в цілому, мультимедіа є виключно корисною та плідною навчальною технологією, завдяки притаманній їй інтерактивності, гнучкості й інте­грації різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також за­вдяки можливості врахування індивідуальних особливостей учнів та сприяння підвищенню їх мотивації. Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надавати інформацію у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації у тій послідовності, що відповідає логіці пізнання. Завдяки цій технології можна підняти процес нав­чання на якісно новий рівень.

Висновок
Нове покоління, що зростає в епоху інформації, потребує принципово нових рішень у педагогічному вихованні. Використання комп'ютерних та інфор­маційних техно­логій є необхідним інструментом для сучасного уроку музики, а також важливим кроком до  виховання гармонійної особистості ХХІ століття. 

Список джерел
1.     ГумінськаО.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. Методичний     посібник.//О.О. Гумінська. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003.   
2.     Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах.//Е.П.Печерська. – Київ: Либідь, 2001.
3.      Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Науково-методичний посібник //О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А. С. К., 2004.
4.      Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: посібник для вчителів //Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В.Калініченко, І.В.Руденко. – Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2006.
5.      Ростовський О.Я.Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посіб. // О. Я. Ростовський. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011.







ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ  Й МЕТОДИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Наталія Повстянко, вчитель музичного мистецтва КЗ «Гайворонський ліцей №2»

Анотація 
     В даній статті розповідається про інтерактивні технології, які сприяють створенню атмосфери творчої співпраці на уроці музичного мистецтва та розвитку потреби в духовному самовираженні, дають змогу школярам формувати характер; розвивати світогляд, виявляти й реалізовувати індивідуально-творчі можливості учнів. Тож тема статті є актуальною на сучасному етапі розвитку музичної педагогіки.

Процес реформування мистецької освіти в Україні вимагає запровадження таких технологій навчання, що забезпечували б можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета, зокрема уроку музичного мистецтва, на його використання як засобу формування особистості школяра, розвитку його творчої ініціативи та самостійності, стимулювання потреби в самовдосконаленні й самоорганізації, усвідомленої творчої активності та відповідальності.
Головним у системі інтерактивного навчання на уроці музичного мистецтва є ситуація спільної продуктивної та творчої активної взаємодії всіх учнів, що впливає на навчання як на процес становлення особистості школярів, її усвідомленої активності, її самоорганізації. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи [1, 7].
Варто зауважити, що учитель мистецьких дисциплін має дбати не лише про мистецькі успіхи учня, а й про забезпечення його психологічного комфорту в процесі навчання. З цього приводу Г. Падалка зауважує, що “плідний розвиток особистості в процесі мистецьких занять передбачає максимальне послаблення тиску внутрішніх конфліктів навчального процесу. Професіоналізм учителя безпосередньо залежить від його прагнення до якнайкращого розуміння учня, від уміння відмовитись від упереджених підходів (цей учень ні на що не здатний!), від здатності до нейтралізації негативних оцінок. Емоційний комфорт підвищує мистецько-навчальну працездатність” [2, 11].
Тому учитель повинен уміти підсилити віру учня в те, що він особливий і талановитий і все у нього виходить чудово. Наприклад, під час уроку необхідно створювати ситуацію, коли кожна дитина зможе відчути свою значимість. Хвалити дитину треба уміючи, психологи радять хвалити не саму дитину, а її вчинки, діяльність, тому говоримо: “...мені дуже приємно, що ти так детально висловив свою думку..., мені сподобалось як ти творчо втілив свою ідею...” тощо.
Як показує практика, методи інтерактивного навчання можна ефективно використовувати як під час засвоєння нових знань на уроці музичного мистецтва (При засвоєнні навчальної інформації можна використати такі методи: “дерево мудрості”, метод проекту, рольові імітаційні ігри, “прес-конференція” та ін.), так і під час застосування набутих знань, умінь та навичок (метод “Світської розмови”, “Мозковий штурм”, участь у різноманітних проектах зі створення пісенників та альбомів). Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, музичних термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може швидко й якісно перевірити знання дітей (вправи “Мікрофон”, “Ланцюжок” та ін.), цікаво розпочати нову тему, використовуючи музично-дидактичну гру або інші інтерактивні вправи, підвести підсумок уроку.
Наприклад, вправу “Мікрофон” можна використати у процесі сприймання музики, на етапі перевірки вивченого матеріалу чи закріплення знань:
1) “Дайте характеристику прослуханій музиці”. Можна поділити клас на три групи: 1 ряд відповідає про характер музики, 2 ряд добирає слова-характеристики, що найбільш близькі до визначення темпових особливостей твору, 3 ряд розповідає про почуття, які хотів передати композитор.
2) “Що ви знаєте про Ф. Мендельсона?” Учні відповідають по одному реченню, передаючи один одному мікрофон. У такий спосіб можна виявити, що саме вони запам’ятали з попереднього уроку про “Весільний марш” із сюїти “Сон літньої ночі”: історію написання, характер музики, темп, динаміку тощо.
Наведемо ще один приклад. З метою закріплення визначення мазурки і її характеристики, можна створити інтерактивну ігрову ситуацію “Наведи порядок”.
Учням роздаються листочки з написаними реченнями, в яких переплутані слова. Завдання полягає в тому, щоб правильно побудувати речення (робота в парах).
1 речення
польський швидким і розміром характеризується народний мазурка трьохдольним який темпом танець
(Мазурка – польський народний танець, який характеризується швидким темпом і трьохдольним розміром)
2 речення
різкі акценти своєрідна ритміка мазурки часом
(Ритміка мазурки своєрідна, акценти, часом різкі)
3 речення
парами танець виконують
(Виконують танець парами)
4 речення
кульмінацію собою балу мазурка являла
(Мазурка являла собою кульмінацію балу)
5 речення
і імпровізацію чоловіче передбачала соло
(Передбачала імпровізацію і чоловіче соло)
6 речення
дама плавно кавалеру рухалася підкоряючись
(Дама, підкоряючись кавалеру, рухалася плавно)
Учні читають правильно побудовані речення.

Висновок
Наведені форми й методи роботи і педагогічні прийоми є лише орієнтиром для вчителя музичного мистецтва. У педагогічному досвіді кожного педагога знайдеться цікавий прийом, оригінальна форма проведення окремого розділу уроку музичного мистецтва, всього уроку в цілому.

Список використаної літератури
1.     Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт. – уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002. – 135с.
2.     Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва / Г.М. Падалка. – К.: Освіта України, 2008. – 247 с.