ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ  Й МЕТОДИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Наталія Повстянко, вчитель музичного мистецтва КЗ «Гайворонський ліцей №2»

Анотація 

     В даній статті розповідається про інтерактивні технології, які сприяють створенню атмосфери творчої співпраці на уроці музичного мистецтва та розвитку потреби в духовному самовираженні, дають змогу школярам формувати характер; розвивати світогляд, виявляти й реалізовувати індивідуально-творчі можливості учнів. Тож тема статті є актуальною на сучасному етапі розвитку музичної педагогіки.

Процес реформування мистецької освіти в Україні вимагає запровадження таких технологій навчання, що забезпечували б можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета, зокрема уроку музичного мистецтва, на його використання як засобу формування особистості школяра, розвитку його творчої ініціативи та самостійності, стимулювання потреби в самовдосконаленні й самоорганізації, усвідомленої творчої активності та відповідальності.

Головним у системі інтерактивного навчання на уроці музичного мистецтва є ситуація спільної продуктивної та творчої активної взаємодії всіх учнів, що впливає на навчання як на процес становлення особистості школярів, її усвідомленої активності, її самоорганізації. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи [1, 7].

Варто зауважити, що учитель мистецьких дисциплін має дбати не лише про мистецькі успіхи учня, а й про забезпечення його психологічного комфорту в процесі навчання. З цього приводу Г. Падалка зауважує, що “плідний розвиток особистості в процесі мистецьких занять передбачає максимальне послаблення тиску внутрішніх конфліктів навчального процесу. Професіоналізм учителя безпосередньо залежить від його прагнення до якнайкращого розуміння учня, від уміння відмовитись від упереджених підходів (цей учень ні на що не здатний!), від здатності до нейтралізації негативних оцінок. Емоційний комфорт підвищує мистецько-навчальну працездатність” [2, 11].

Тому учитель повинен уміти підсилити віру учня в те, що він особливий і талановитий і все у нього виходить чудово. Наприклад, під час уроку необхідно створювати ситуацію, коли кожна дитина зможе відчути свою значимість. Хвалити дитину треба уміючи, психологи радять хвалити не саму дитину, а її вчинки, діяльність, тому говоримо: “...мені дуже приємно, що ти так детально висловив свою думку..., мені сподобалось як ти творчо втілив свою ідею...” тощо.

Як показує практика, методи інтерактивного навчання можна ефективно використовувати як під час засвоєння нових знань на уроці музичного мистецтва (При засвоєнні навчальної інформації можна використати такі методи: “дерево мудрості”, метод проекту, рольові імітаційні ігри, “прес-конференція” та ін.), так і під час застосування набутих знань, умінь та навичок (метод “Світської розмови”, “Мозковий штурм”, участь у різноманітних проектах зі створення пісенників та альбомів). Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, музичних термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може швидко й якісно перевірити знання дітей (вправи “Мікрофон”, “Ланцюжок” та ін.), цікаво розпочати нову тему, використовуючи музично-дидактичну гру або інші інтерактивні вправи, підвести підсумок уроку.

Наприклад, вправу “Мікрофон” можна використати у процесі сприймання музики, на етапі перевірки вивченого матеріалу чи закріплення знань:

1) “Дайте характеристику прослуханій музиці”. Можна поділити клас на три групи: 1 ряд відповідає про характер музики, 2 ряд добирає слова-характеристики, що найбільш близькі до визначення темпових особливостей твору, 3 ряд розповідає про почуття, які хотів передати композитор.

2) “Що ви знаєте про Ф. Мендельсона?” Учні відповідають по одному реченню, передаючи один одному мікрофон. У такий спосіб можна виявити, що саме вони запам’ятали з попереднього уроку про “Весільний марш” із сюїти “Сон літньої ночі”: історію написання, характер музики, темп, динаміку тощо.

Наведемо ще один приклад. З метою закріплення визначення мазурки і її характеристики, можна створити інтерактивну ігрову ситуацію “Наведи порядок”.

Учням роздаються листочки з написаними реченнями, в яких переплутані слова. Завдання полягає в тому, щоб правильно побудувати речення (робота в парах).

1 речення

польський швидким і розміром характеризується народний мазурка трьохдольним який темпом танець

(Мазурка – польський народний танець, який характеризується швидким темпом і трьохдольним розміром)

2 речення

різкі акценти своєрідна ритміка мазурки часом

(Ритміка мазурки своєрідна, акценти, часом різкі)

3 речення

парами танець виконують

(Виконують танець парами)

4 речення

кульмінацію собою балу мазурка являла

(Мазурка являла собою кульмінацію балу)

5 речення

і імпровізацію чоловіче передбачала соло

(Передбачала імпровізацію і чоловіче соло)

6 речення

дама плавно кавалеру рухалася підкоряючись

(Дама, підкоряючись кавалеру, рухалася плавно)

Учні читають правильно побудовані речення.

Висновок

Наведені форми й методи роботи і педагогічні прийоми є лише орієнтиром для вчителя музичного мистецтва. У педагогічному досвіді кожного педагога знайдеться цікавий прийом, оригінальна форма проведення окремого розділу уроку музичного мистецтва, всього уроку в цілому.

Список використаної літератури

1.     Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт. – уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002. – 135с.

2.     Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва / Г.М. Падалка. – К.: Освіта України, 2008. – 247 с.