понеділок, 21 січня 2019 р.
неділя, 20 січня 2019 р.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Аліна Хмарук, вчитель музичного мистецтва Комунального закладу "Хащуватський ліцей" Гайворонської районної ради Кіровоградської області
Анотація
В статті розповідається про інтерактивні технології на уроках музичного мистецтва, застосування яких покращує роботу вчителя та учнів, сприяє творчій активності, формуванню навичок та вмінь.
Саме тому при використанні інтерактивних методів на інтелектуальну активність впливає дух змагання, протистояння, що має місце в ситуаціях, коли учні колективно відшуковують істину, тому саме в спільній діяльності вчителя і учнів відбувається процес пошуку знань і взаємодія особистостей.
В статті розповідається про інтерактивні технології на уроках музичного мистецтва, застосування яких покращує роботу вчителя та учнів, сприяє творчій активності, формуванню навичок та вмінь.
Саме тому при використанні інтерактивних методів на інтелектуальну активність впливає дух змагання, протистояння, що має місце в ситуаціях, коли учні колективно відшуковують істину, тому саме в спільній діяльності вчителя і учнів відбувається процес пошуку знань і взаємодія особистостей.
Мистецтво-
найсприятливіший засіб залучення дитини до культури й духовних цінностей. В.О.Сухомлинський розглядав формування
духовного світу людини в тісному зв‘язку як із
розумінням, так із моральним та естетичним розвитком.
Залучення дітей до мистецтва у різних формах є
актуальним завданням сучасної системи виховання та освіти. Музика – мова серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини.
У поєднанні з образотворчим мистецтвом, музика
має унікальну властивість впливати на емоції та почуття людини за дуже короткий
час.
Серед
предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності,
сприяє формуванню пізнавально-пошукових
функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних
якостей характеру (систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні
мети).
Уроки
музичного мистецтва – простір для творчості учнів, який виявляється у
різних видах художньої діяльності.
Творча
реалізація учнів у музичному сприйманні
– це надзвичайна спостережливість,
уміння відчути незвичне, неповторне, простежити динаміку розвитку музичних
образів, розвиток уявлень, асоціацій, прагнення
до оригінальних обґрунтувань тощо; у процесі виконавської діяльності: хоровий,
сольний спів, гра на музичних інструментах, музичні ігри,
рухи під музику ( як потреба у власній
інтерпретації мелодій); у власне творчій діяльності це
створення учнями музичних образів на основі засвоєних знань.
Методи
навчання музичного мистецтва тісно між собою пов’язані та передбачають комплекс
взаємоузгоджених дій вчителя та учнів, спрямованих на реалізацію освітньої,
розвивальної та виховної функцій.
На
сучасному етапі особливо ефективними є
інтерактивні методи.
Саме
інтерактивні методи навчання – це дієвий педагогічний засіб і необхідна умова
оптимального розвитку учнів і вчителів.
Застосування
методів інтерактивного навчання на уроках музики залежить як від теми уроку,
так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які
необхідно засвоїти.
Так,
під час уроків музичного мистецтва доцільно використовувати наступні методи та
види роботи: робота у групах, у парах; дискусії; подорожі,і т.д.
Специфічними
ознаками уроків музики є не лише мистецькі теми та поняття, а й специфічні види
діяльності (слухання музики, вокальне, інструментальне, рухове виконання,
створення музики).
У
процесі навчання, починаючи з молодших класів, використовую інтерактивні методи
на уроках.
У
початкових класах під час прослуховування музичного твору потрібно визначити
настрій по картках за певними кольорами, що розвиває в учнів відчуття музики у
поєднанні з палітрою кольорів( сумний, трагічний – синій, агресивний і злісний
– червоний, спокійний, релаксуючий – зелений, оптимістичний, радісний –
жовтий).
Ще
моїм вихованцям подобається супроводжувати звучання народних таночків. Клас об’єднуємо на три
групи:
1. Грає
на дитячих музичних інструментах.
2. Виконує
танцювальні рухи.
3.
Відбиває ритмічний малюнок.
Інший варіант на швидке вміння відбивати ритми
на музичних шумових інструментах під час звучання пісні, танцю, маршу.
На
розвиток уяви учні виконують завдання у групах під час
прослуховуваня. Пропоную підібрати ілюстрацію до музичного твору «Осіння пісня»
П.Чайковського, не повідомлюючи назву.
Коли учні вивчають ноти, порядок їх розташування
по гамі, клас об’єднуємо на 2,3 команди.
Кожен отримує картку з назвою ноти.
Потрібно правильно розмістити свою картку на швидкість.
У старших класах проводимо гру «Знавці пісень
та музичних творів».
Клас
об’єднуємо на 4 групи. 1
група записує назви пісень з сумним настроєм, 2 група - пісні з веселим настроєм. 3 група - музичні
твори камерно-інструментальні, 4 група - вокально-хорові твори.
Також учням подобається інсценізувати
пісні, виконувати ролі, відчувати себе акторами, режисерами; у процесі
народжуються нові ідеї, розвивається мислення і відповідальність.
Висновок
Сутність інтерактивного навчання полягає в
тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної , активної взаємодії
всіх учнів.
Учні
із пасивних стають активними на уроках, що значною мірою покращує навчальний
процес.
Методи інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва дозволяють учням краще зрозуміти світ музики і
творчо розкрити свій внутрішній світ.
Список джерел
3. klasnaocinka.com.ua/.../interaktivni-metodi-navchannya-na
СУГЕСТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
Валерій Ляхов, вчитель
музичного мистецтва Бандурівської
ЗШ І – ІІІ ступенів
Анотація
В статті піде мова про те, що саме музичне мистецтво, яке посідає провідне місце серед усіх психо-емоційних чинників впливу на людину, найбільш природно і тонко торкається найрізноманітніших струн чутливої дитячої душі, перетворюючи урок музики на справжню лабораторію педагогічної творчості. Урок музичного мистецтва має невичерпні ресурси для естетичного, емоційного, інтелектуального, морального розвитку дитини, формування її творчого потенціалу, становлення творчої активності.
Незаперечним фактом сучасної педагогічної науки є те, що у
становленні моральності, духовності, внутрішньої культури і гармонії підростаючого покоління важлива
роль належить мистецтву. Не можна не
погодитися із висловлюванням В.О.Сухомлинського про закономірність, яка
пронизує увесь виховний процес: через прекрасне до людяного. Безумовно,
предмети естетичного циклу мають спрямовуватися не тільки на засвоєння учнями
певних знань, умінь і навичок, а й, передусім, повинні викликати у них
позитивні емоції від спілкування зі світом мистецтва, збагачувати внутрішній
світ дітей, закладаючи тим самим підвалини людяності і духовності.
Виходячи із вищесказаного та аналізуючи те, наскільки рівень
музично-естетичного виховання в сучасній школі відповідає навчальним потребам
суспільства і потенційним можливостям самого процесу навчання, можна зробити
висновок про необхідність удосконалення уроків музичного мистецтва, піднесення
всієї системи музичного виховання на якісно новий рівень.
В умовах сьогодення виникла потреба ввeдення
в практику роботи вчитeля
музичного мистецтва таких тeхнологiй, що забезпечували б можливiсть
перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу
формувaння особистості учня,
розвитку його самостійності, творчої ініціативи, стимулювання потреби в
самовдосконаленні, виявленні моральної позиції, відповідальності за процес
навчання.
Україна у ХХІ
століття ввійшла з реформами. Основним завданням вчителя, у сучасному
освітньому процесі, є саме створення умов для формування творчої компетентної
особистості, яка буде здатна реалізувати свій потенціал у суспільстві. Тому актуальним
є перехід до особистісно - орієнтованого навчання й виховання, упровадження
нових більш ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання.
Інтерактивний (від англ. interaction —
взаємодія) означає «здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу». (Префікс «інтер» у
дослівному перекладі з латинської мови означає «перебування поміж»).
До основних понять інноваційних технологій
відносять:
-
нестандартні уроки;
-
індивідуальну роботу;
-
контроль і оцінку навчальних досягнень учнів(через контрольні роботи, тести,
завдання, робочі зошити, тощо.);
-
кабінетне, групове і додаткове навчання;
-
факультативи за вибором учнів(поглиблюють знання);
-
проблемне і модульне навчання;
-
запрошення вчених, діячів культури, мистецтва на уроки;
-
економізацію і екологізацію освіти;
-
науковий експеримент при вивченні нового матеріалу;
-
застосування досягнень техніки(від діапозитивів, через фільми, магнітофони,
телевізори до навчання з допомогою комп'ютерів, комп'ютерні аудиторії, радіо- і
телепередачі та «Інтернет-системи», мультимедійні технології тощо);
-
нові підходи до формування навчальних планів.
Основними
джерелами і складовими частинами інноваційних педагогічних технологій є:
1.
Соціальні перетворення і нове педагогічне мислення.
2. Наука
(педагогіка, психологія, соціологія тощо).
3. Передовий
перспективний досвід.
4. Досвід
минулого, вітчизняний і зарубіжний.
5. Етнопедагогіка
(народна педагогіка)
Впровадження
інноваційних технологій вимагає від викладача:
-
вивчення спеціальної літератури(додатково);
-
аналізу педагогічного досвіду викладачів-новаторів;
-
розробки плану запровадження нової техніки;
-
оптимального поєднання гуманітарних, природничо-математичних
та
професійних знань.
Ознайомившись із новими педагогічними
технологіями, побачивши їх використання на уроках іншими вчителями, я
попробував використати такі інновації і на своїх уроках. Творча активність
учителя музичного мистецтва – це притаманна йому риса характеру, адже учитель
музичного мистецтва не може бути не творчим, не активним, не знаходитись
постійно у центрі шкільного життя. Творча активність – це властивість, в якій
виявляється здатність до неповторного особистісного та професійного
самовираження. Тільки такий учитель формує творчу особистість учня з глибоким
внутрішнім світом, з усвідомленим інтересом до музики, якісним виконанням
творчої музичної діяльності.
Щоб
підвищити “авторитет” уроку музики, учитель змушений використовувати атрибутику
гуманітарних предметів: вести записи в зошитах, учити напам’ять текст пісні та
прослуховувати спів кожної дитини окремо (це нагадує перевірку вивчених віршів
на уроках літератури, що дітям зрозуміло), давати письмові відповіді на
запитання тощо. Ось тут на допомогу приходять прийоми інтерактивної педагогіки.
Освоєння
прийомів інтерактивної педагогіки – шлях трудомісткий, який вимагає часу для
пошуку оптимальних методів та відбору найдоцільніших завдань під час вивчення
тієї чи іншої теми, але практика показує, що він веде до засвоєння матеріалу на
якісно іншому рівні, а також виробляє особливий стиль взаємин учителя з учнями.
Якщо в процес навчання музики з певною періодичністю вводяться інтерактивні
прийоми, то уроки перестають бути формальними. Учні здобувають навики
конструктивного застосування інформації, отриманої раніше, розвиваються в
напрямку осмисленого керування своєю поведінкою. Змінюється сама атмосфера
спілкування. Таким чином, уроки музики набувають свого первісного значення –
прищеплювати учням смак до мистецької діяльності, до творчості, розвивати
навички культурного спілкування, збалансовувати психіку учнів та дарувати їм
хвилини щастя й радості від спілкування з прекрасним.
Із цією метою
використовую в своїй роботі методи та прийоми інтерактивного навчання.
Інтерактивні технології дають змогу учням формувати характер; розвивати
світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; виявляти й реалізовувати
індивідуальні можливості; сприяють створенню атмосфери творчої співпраці.
Інтерактивні технології можна ефективно використовувати як під час засвоєння
нових знань, так і під час застосування набутих знань, умінь та навичок. Це
може відбуватися одразу після викладення нового матеріалу, замість опитування,
на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок або
бути частиною уроку узагальнення.
Для логічного, поступового введення школярів до світу музичних образів використовується принцип образно-ігрового входження в музику. Він складається з образно-ігрових ситуацій, що потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, ігри, драматизації, імпровізації, іншими словами, ми вчимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику» тощо.
Для логічного, поступового введення школярів до світу музичних образів використовується принцип образно-ігрового входження в музику. Він складається з образно-ігрових ситуацій, що потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, ігри, драматизації, імпровізації, іншими словами, ми вчимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику» тощо.
На
своїх уроках часто практикую використання такого методу навчання як
сугестопедія, яка використовує засоби навіювання з навчально-виховною метою.
Сугестивне навчання широко використовується в методиці викладання багатьох
шкільних предметів. Особливо вдало використовую технологію Г. Лозанова, що ґрунтується на таких
принципах: відсутність зубріння, навчання без перевтоми, основою навчання є
мотивація та пізнавальний інтерес учнів, проведення навчання великими блоками,
комплексність виконання завдань.
Навчальний
матеріал 5 класу розділений на дві великі теми. При вивченні цих тем перед
кожним учителем розкриваються широкі можливості створювати візуальні картини в
уяві дітей. Перед використанням даної методики вчителю потрібно
проконсультуватися з медичною сестрою: чи нема у класі психічно неврівноважених
дітей. Якщо в цьому плані все добре, то вчитель готує клас до сприймання
матеріалу. Спокійна обстановка, наявність репродукцій картин, літературних
творів, відеофільмів, українські вишиванки, писанки та інші твори народного
мистецтва допомагають створити візуальні образи в уяві учнів. Найкраще
поєднувати музику та живопис у створенні уявних картин. Слухання музики варто
проводити за такими етапами:
а)
вступна бесіда;
б)
прослуховування;
в)обговорення
та аналіз твору;
г)
повторне прослуховування твору або окремих його частин.
Коротка
вступна бесіда має підготувати учнів до свідомого сприйняття твору. Все, що маю
повідомити учням, маю сказати перед прослуховуванням і під час слухання ніяких
коментарів не роблю. Після прослуховування обговорюємо твір: що виражає музика?
Який характер твору? Що ви переживаєте слухаючи даний твір? Потім разом з
учнями розглядаємо репродукцію картини (бажано брати роботу відомого художника),
обговорюємо який настрій передав нам
автор, які думки викликає картина. Поступово підводжу учнів до висновку,
який вони зроблять самі: чи близька картина за змістом і характером до
музичного твору? Повторне прослуховування твору відбувалося із постановкою
завдання учням: створити візуальний образ під впливом прослуханої музики. Після
слухання діти змальовують свої уявні картини.
Висновок
Висновок
Використання
інтерактивних методів навчання на уроках музичного мистецтва сприяє активізації самостійної
пізнавально-творчої діяльності учнів, залучення їх до суджень, інтерпретацій,
оцінок у вільному й дружньому діалозі, сприяє формуванню емоційного та
інтелектуального досвіду школярів, розвитку творчої здібностей, закріпленню
інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, які надихають
на створення власного творчого доробку,
дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня,
формувати спеціалізовані знання у
процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів
навчання.
Список використаних джерел:
1.
Аристова
Л. Використання навчально-методичного комплексу "Музичне мистецтво" в
естетичному вихованні молодших школярів : [1-2-й класи ЗОШ] / Л. Аристова //
Мистецтво та освіта. - 2013. - № 3. - С. 10-13.
2.
Баханов
К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: монографія /
К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 160 с.
3.
Гризоглазова
Т. Застосування мультимедійних технологій у проектній діяльності підлітків на
уроках музичного мистецтва / Т. Гризоглазова, Н. Новикова // Мистецтво та
освіта. - 2012. - № 4. - С. 25-28.
4.
Дмітрієва
Л. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва / Л. Дмітрієва //
Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. -
№ 1. - С. 2-6.
5.
Завалко
К. В. Основи інноваційної діяльності вчителя музики : навч.-метод. посіб. / К.
В. Завалко. - Черкаси : Черкас. ЦНП, 2013. - 211 c.
6.
Кабалевський
Д.П. Як розповідати дітям про музику / Д. П. Кабалевський. - К.: Вища школа,
1981. – 60 с.
7.
Пометун
О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л.
Пироженко. -К., 2002. - 135 с.
8.
Ростовський
О. Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб. / О. Я.
Ростовський. - Т.: Навч. кн.-Богдан, 2011. - 639 c
9.
Семенюк
О. В. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музичного
мистецтва / О. В. Семенюк // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво.
Художня культура). - 2012. - № 1. –с.13-16.
10.
Штепа
В. В. Комп’ютерні навчаючі програми на уроках музики // Комп’ютер у школі та
сім’ї. - 1999. - №3. - С. 33-37.
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ, ФОРМИ, ВПРАВИ ТА ІГРИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Роман Сирота, вчитель
музичного мистецтва Покровської філії КЗ «Гайворонський ліцей №1» Гайворонської
районної ради Кіровоградської області.
Анотація
В статті піде мова про інтерактивні
технології – методи та прийоми, що активізують процес пізнання, розумові і
навчальні процедури, які допомагають досягати запланованих результатів.
Сьогодення наполегливо вимагає пошуку таких форм і методів, упровадження яких
сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищувало б
ефективність опанування учнями нових знань, розвивало творчу активність, а
також навички колективно злагоджених дій. Інтерактивні
технології можна представити як різновид активних методів навчання, яке
відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. У сучасному світі
інтерактивні методи є надзвичайно затребуваними, оскільки одній людині
неможливо знати все, навіть у якійсь вузькій галузі знань.
Термін «інтерактивний»
(з англійської ) означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне навчання - це
спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, що має на меті
створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою
успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання
передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне
розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно
ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню
атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером
дитячого колективу.
Під час інтерактивного уроку
відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальної мети, коли
учні починають розуміти, що вони можуть досягти особисту мету лише за умови, що
їх товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.
Для ефективного застосування інтерактивних технологій педагог
повинен старанно планувати свою роботу з метою:
- дати завдання учням для попередньої підготовки:
прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
- підібрати для уроку або заняття такі інтерактивні
вправи, які б дали учням “ключ” до засвоєння теми;
- під час виконання інтерактивних вправ дати учням час
подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно
виконали;
- на одному уроці можна використовувати декілька
інтерактивних вправ;
- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення
за підсумками інтерактивної вправи;
- проводити швидкі опитування з різноманітних
матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
За особливостями ціннісних орієнтацій та
мотивації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як
співробітництво і суперництво. Співробітництво визначається як така міра
функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода окремого
індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій.
Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю
інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі
спілкування і співпраці між учнями та педагогом.
Враховуючи невелику
кількість учнів в класі, я використовую роботу в парах. Ця технологія особливо ефективна на
початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна
використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної
роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість
говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись
ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє
розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення,
вміння переконувати й вести дискусію.
Використання такого виду співпраці сприяє тому, що
учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна
швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.
Залежно від змісту та мети навчання
можливі різні варіанти організації роботи в парах:
1. Діалог.
Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Діалог
виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу
зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
2. Синтез думок.
Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи.
Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на
дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми
думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.
3. Пошук
інформації. Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук
інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або
матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання.
Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.
4. Коло ідей. Метою кола ідей є вирішення гострих
суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до
обговорення поставленого питання.
Ще використовую інтерактивні технології, що
передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.
Обговорення проблеми в загальному
колі - метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних
або проблемних питань учнів.
Мікрофон. Різновидом
загальногрупового обговорення є технологія ―Мікрофон, яка надає можливість
кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або
висловлюючи свою думку чи позицію.
Незакінчені речення. Цей прийом дає присутнім змогу долати стереотипи,
вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння
говорити коротко, але по суті й переконливо.
Мозковий штурм. Мозковий штурм
спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно
висловлювати свої думки. Мета мозкового штурму чи мозкової атаки в тому, щоб
зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду
часу.
Навчаючи – учусь. Дає можливість учням взяти
участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує
інтерес до навчання.
Особливо активно використовую ігрову діяльність в початкових та середніх
класах, адже вона дозволяє успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення
до навчальної праці. Такі інтерактивні ігри, як «Продовж пісню», «Музична квітка» , «Розрізане доміно». Непомітно для себе дитина залучається до навчальної
праці, пізнаючи її радість. Усвідомлення «я це можу» запевнює у собі,
зумовлюючи потребу «мені це необхідно, цікаво та зовсім не страшно». Перевага
гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, не
потребуючи жодних способів насильства над особистістю дитини.
Висновок
Інтерактивні
технології в сучасній професійній мистецькій освіті допомагають побудувати і
провести урок так, щоб глибоко схвилювати учня, що дасть відповідний поштовх
для вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме в
юного покоління їх чи не найбільше.
Специфікою інтерактивних уроків є обов'язкова попередня домашня робота
учня, звичайно, за раніше оголошеною вчителем проблемною темою. Тому і
проходять ці уроки особливо цікаво, бо цьому передує серйозна попередня робота
з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами.
Список джерел
1 Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання: наук., метод. Посіб./ О.І. Пометун, Л.В.
Пироженко. За ред.. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
2 Келіна Н.Л., Овчаренко Л.В. Музично-театралізовані ігри:
Колосок. – Х.: «Скорпіон», 2005.
3 Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і
практика: монографія /Л.М.Масол. - К.:Промінь, 2006.
Підписатися на:
Дописи (Atom)